Лука Модрич

Лука Модрич народився 9 вересня 1985 року в Задарі. Його дитинство припало на війну за незалежність Хорватії: 1991 року загинув дід майбутнього футболіста, а родина кілька років жила біженцями в готелі. Саме там, на парковці, маленький Лука днями ганяв м’яч - футбол був для нього втечею від війни.

Професійну кар’єру Модрич розпочав у загребському «Динамо». Щоб загартуватися, він пограв в оренді в «Зринськи» з Мостара, де у 18 років став найкращим гравцем чемпіонату Боснії і Герцеговини, та в «Інтері» із Запрешича. Повернувшись до «Динамо», він виграв шість національних трофеїв, а 2008 року переїхав до «Тоттенгема».

2012 року почалася епоха «Реала». За 13 сезонів у Мадриді Модрич виграв шість Ліг чемпіонів, чотири чемпіонати Іспанії та загалом 28 трофеїв - більше, ніж будь-хто в історії клубу. 2018 рік став вершиною: фінал чемпіонату світу зі збірною Хорватії, «Золотий м’яч» найкращого гравця турніру, а наприкінці року - «Золотий м’яч» France Football, перший за десятиліття, що не дістався Мессі чи Роналду.

Улітку 2025 року, у 39 років, Модрич вільним агентом перейшов до «Мілана» - клубу, за який уболівав з дитинства. Сумніви щодо віку він розвіяв на полі: став одним із ключових гравців середини поля, диригентом, через якого проходить майже кожна атака. Навесні 2026-го його сезон обірвала травма обличчя, але вже влітку клуб продовжив із ним контракт до червня 2027 року.

Модрич - рекордсмен збірної Хорватії за кількістю матчів (понад 200) і учасник п’яти чемпіонатів світу - 2006, 2014, 2018, 2022 і 2026 років. На полі він вирізняється бездоганним першим дотиком, передачами зовнішнім боком стопи та тим, що, попри вік, досі не втомлюється бігати більше за інших.